Rod.Kom - портал добрих батьків

Причини виникнення шишки можуть бути досить різні. Так проявляється застуда чи вірусне захворювання, що викликає збільшення лімфатичних вузлів. Це можуть бути доброякісні утворення – ліпоми. У будь-якому разі перед тим, як зважитися на заходи щодо її усунення, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Якщо шишка на шиї є наслідком вірусного захворювання, необхідно лікувати основну інфекцію, проводячи протизапальну чи антивірусну терапію. Коли стан організму прийде в норму, шишка поступово зменшиться та зникне.
Якщо шишка на шиї є доброякісною ліпомою, можна зважитися на її хірургічне видалення або застосування методів лазерної деструкції.

Зменшенню розміру шишки та її поступового розсмоктування сприяють перевірені народні методи. Для першого способу потрібно використовувати білокачанну капусту. Товстий лист капусти необхідно відбити до виступу соку, прикласти до шишки, покрити зверху пергаментним папером або плівкою і зафіксувати за допомогою пов’язки. Якщо товстого листка капусти не знайшлося, можна використовувати дрібно нарубану капустяну масу, при цьому важливо стежити, щоб вона покривала шишку. Таку пов’язку залишають цілу ніч і застосовують так довго, як це необхідно.

Можна приготувати спеціальну суміш із меду, одного яєчного жовтка та столової ложки вершкового масла. Всі компоненти перемішуються, додається сіяне житнє борошно. Консистенція має нагадувати м’яке тісто. Невеликий шматочок тіста потрібно розім’яти руками в тонкий коржик і прикласти до шишки. Зверху накладають плівку або пергаментний папір та фіксують пов’язкою. Тримати такий компрес необхідно всю ніч, масу, що залишилася використовувати для наступної процедури.

Ефективно сприяють зменшенню шишок на шиї компреси із плівки, яка знаходиться під шкіркою яйця. Плівку необхідно приклеювати до шишки кожні 6 годин, використовувати при цьому потрібно лише свіжі яйця.

Рекомендується скуштувати лікувальні склади на основі рослини золотий вус. У разі, якщо ви використовуватимете його листя, необхідно їх вимити, розім’яти і прикласти на ніч до шишки, закріпивши лейкопластирем і пов’язавши пов’язку, що утеплює. Для цих цілей можна використовувати листя алое або каланхое.

Якщо шишка з’явилася після травми, можна скористатися спеціальними мазями, які сприяють розсмоктуванню гематом. Вони продаються в аптеках без рецепта лікаря. При цьому слід звернути увагу на правильне положення шиї під час сну, ліжко має бути жорстким або напівжорстким, а товщина подушки менше 10 см.

Дерматит на руках є захворювання, яке проявляється у вигляді подразнення шкірного покриву. Це відбувається при впливі будь-якого фактора (побутова хімія, холод, косметичні засоби, пил та інші).
Насамперед, необхідно усунути причину виникнення захворювання. Після цього замінити косметичні засоби для догляду за шкірою рук, при дії з побутовою хімією використовувати гумові рукавички і т.д. Заходи вживаються негайно, оскільки відсутність терапевтичного лікування першої стадії тягне у себе ускладнення шкірного захворювання.
При появі перших ознак висипів необхідно застосувати мазь гідрокортизону, яка цілеспрямовано впливає на шкіру рук. За її допомогою хвороба протікає легше, не виникає ускладнень.

У жодному разі не можна часто мити руки із застосуванням мила, оскільки і так пошкоджена шкіра починає тріскатися і запалюватися. Мило стоншує захисний шар, внаслідок чого шкіра вимагає посиленого зволоження та живлення.

Для усунення сухості доцільно наносити спеціальні креми, які перешкоджають виходу вологи з поверхні шкіри. Після прийому душа зволожуючий засіб наноситься на вологу шкіру без попереднього витирання рушником. Не рекомендується вибирати засоби з ароматичними добавками, оскільки вони можуть спричинити алергічну реакцію на фоні дерматиту.

Але слід зазначити, що при появі струпів на шкірі рук не варто зволожувати за допомогою кремів та гелів, оскільки косметичні засоби можуть стати причиною повторного прояву симптомів (свербіж та пухирі).

При появі дерматиту через низьку температуру (холод) необхідно перед виходом на вулицю наносити захисні засоби і уникати тривалого переохолодження верхніх кінцівок. Для зняття подразнення та відновлення пошкоджених клітин можна використовувати декспантенол.

Народні рецепти проти дерматиту на руках:

– саморобна мазь з кори дуба (2 чайні ложки), бруньок тополі (1 чайна ложка) та вершкового масла (7 чайних ложок);

– промивання виразок відваром суміші з хвоща, кори дуба, медуниці та троянди садової;

– прийом внутрішньо відвару зі звіробою (5 чайних ложок), кореня лопуха (2 чайні ложки), листя волоського горіха (3 чайні ложки).

Як часто в самий невідповідний момент з’являються прикрі ранки і тріщини на губах, які псують зовнішній вигляд і завдають маси незручностей. Для якнайшвидшого позбавлення цієї недуги необхідно виявити причину їх виникнення і відповідно лікувати.
Розглянемо можливі причини появи ранок та тріщин на губах та шляхи усунення.

• Однією з найпоширеніших причин, що ведуть до утворення тріщин, є пересихання шкіри на губах. Постарайтеся не облизувати губи, оскільки слина випаровується, що і призводить до пересихання. Щоб уникнути цього, пийте більше води. Якщо розтріскування шкіри губ все ж таки відбулося, придбайте в аптеці антибіотичну або ранозагоювальну мазь. Переконайтеся, що її можна використовувати для слизових оболонок шкіри. Якщо губи пересихають постійно, і це не пов’язане з їх облизуванням, то вам варто звернутися до лікаря – можливо, це ознака гастриту чи діабету.

• Іншою причиною пересихання і, як наслідок, утворення ранок на губах можуть бути кліматичні умови: інтенсивне сонячне проміння, холод і вітер – все негативно позначається на зовнішньому вигляді губ. Щоб уникнути розтріскування ніжної шкіри, в літній час користуйтеся зволожуючим бальзамом для губ, зволожуючим кремом для обличчя, мигдальним маслом, або оліями з вітамінами А, Е. У зимовий період віддайте перевагу жирнішим кремам або бальзамам для губ без вмісту води. Якщо шкіра губ потріскалася або вони почали лущитися, відкладіть на час використання кольорової помади. Користуйтеся ранозагоювальними мазями, при виході на вулицю використовуйте жирний бальзам для губ, на ніч обов’язково скористайтеся вітамінізованими маслами. Вітамін А (ретинол), що міститься в маслі, сприяє швидкому затягуванню ранок, т.к. завдяки йому відбувається активне зростання нижніх шарів шкіри.

• Нестача в організмі вітаміну В6 – ще одна причина утворення ранок на губах. Потріскані губи, тріщини в куточках рота, зморшки над верхньою губою – це ознака нестачі рибофлавіну. Щоб позбавитися таких неприємностей, необхідно заповнити нестачу вітаміну за допомогою продуктів харчування. Введіть у свій раціон хліб грубого помелу, крупи, курячі яйця, бобові, зелені овочі, кисломолочні продукти. Добре допомагають компреси з варених яблук із невеликою кількістю молока. Проварені яблука розтирають та накладають товстим шаром на тріщини. Накривають серветкою та витримують 30 хвилин, процедуру повторюють щодня.

• Іноді причиною виникнення ранок, що довго не гояться, на губах може бути грибок. Якщо жодні засоби не допомагають, слід звернутися до лікаря, у таких випадках використовують протигрибкові препарати у вигляді мазей чи розчинів. При покупці перевірте, що препарат може застосовуватися при лікуванні слизової оболонки рота.

• Як не дивно, але використання губної помади низької якості, а також дорогої помади, але з терміном придатності, що минув, призводить до лущення губ і утворення на них тріщин. Пам’ятайте, що помада має свій термін придатності, який не перевищує двох років. Після закінчення терміну позбавляйтеся декоративної косметики, поки вона не завдала вам шкоди.

• Якщо ранка на губах утворилася після герпесу, все вищеописане лікування цілком підійде, але тільки після лікування прояви захворювання відповідними препаратами.

Початок шкільного життя – серйозне випробування більшості дітей, які у перший клас. Вони повинні звикати до нового колективу, нових вимог, до повсякденних обов’язків.

Як правило, хлопці прагнуть стати школярами, але для багатьох із них шкільний розпорядок надто регламентований і суворий.
Школа Перші труднощі Перші перемоги
Особливо складно «перебудуватися» тим дітям, які ще емоційно не готові до ролі школяра – для них період адаптації до школи може бути травмуючим.
Особливості психології дитини молодшого шкільного віку полягають у тому, що вона ще мало усвідомлює свої переживання і далеко не завжди здатна зрозуміти причини, що їх викликають. На труднощі у школі дитина найчастіше відповідає емоційними реакціями – гнівом, страхом, образою.

Багато дітей у цей час потребують підтримки та допомоги дорослих, тому важливо, щоб батьки вникли у проблеми дитини, її переживання. І змогли надати дитині ефективну допомогу.
Щоб молодший школяр міг свідомо регулювати поведінку, треба навчити її адекватно висловлювати почуття, знаходити конструктивні засоби виходу зі складних ситуацій. Якщо не зробити цього, невідреаговані почуття довго визначатимуть життя дитини, створюючи нові суб’єктивні труднощі.

У молодшому шкільному віці в дітей віком особливо активно відбувається формування довільності, внутрішнього плану дій, починає розвиватися здатність до рефлексії. Тому саме на цьому етапі дитина може успішно опановувати засоби та способи аналізу своєї поведінки та поведінки інших людей.
Складнощі дитини шкільного віку часом стають справжнім іспитом для батьків. Бути уважним до дитини, вникаючи в суть проблем, що щодня виникають, непросто. Водночас, підтримати дитину в нових для неї обставинах необхідно. Адже самооцінка, як відомо, формується рано і багато в чому залежить від того, чи дитина відчуває нашу підтримку чи ні.

Чим старшим стає школяр, тим більше значення починає набувати його вміння справлятися з труднощами самостійно. Щоб це вміння сформувалося, батькам важливо бути поруч із дитиною у тій діяльності, якою він займається.

Такою спільною діяльністю спочатку стане виконання домашніх завдань. Беручи участь у справах дитини, допомагаючи їй прийняти нові обов’язки, ми вчимо її правильно ставити та вирішувати завдання. Згодом це вміння допоможе йому відчути впевненість у власних силах та діяти самостійно.

Допомагаючи дитині усвідомити і долати труднощі, ми підвищуємо ймовірність того, що, подорослішавши, дитина поводитиметься відповідально. Те, як дитина долає своє небажання робити або доробляти щось, завершувати розпочату справу – як правило, і стає моделлю ставлення до проблем у майбутньому.

Докладати зусилля – значить долати опір, зовнішнє чи внутрішнє, щоб упоратися з труднощами, що виникла, або досягти наміченої мети.
Коли дитина намагається і в результаті досягає бажаного, вона стає самостійнішою і впевненішою в собі, оскільки може пишатися собою: “Я зміг, хоча це було зовсім не просто!”

Дітям подобається долати труднощі, у такі моменти вони почуваються більш дорослими та самостійними.

Дуже важливо, щоб дитина виробляла власну оцінку свого навчання. У цьому вся цінність досвіду. По-перше, це допоможе йому зіставляти вимогу вчителя до завдання та правильність (або неправильність) його виконання. По-друге, це навчить його насамперед спиратися на свої внутрішні ресурси, а не на зовнішнє «молодець».

Підтримайте дитину, коли вона намагається, намагайтеся помічати навіть незначні успіхи. Розвивайте у вашого школяра здатність знаходити найкраще у своїй роботі. Нехай це буде дрібниця (красиво написана літера, з виразом прочитана пропозиція), але вона повинна бути значущою і гідно оціненою самою дитиною.

Цікавлячись шкільним життям, частіше питайте дитину про радісне, про те, що здивувало її сьогодні, розсмішило, принесло задоволення. Мотивуйте дитину на позитивне ставлення до школи.