Rod.Kom - портал добрих батьків

Чого варто вчасно позбутися, щоб виростити вундеркінда.
У міру дорослішання малюка колись корисні речі і предмети стають непотрібними і навіть гальмують його розвиток. Давайте розберемося – що варто обмежити, а від чого взагалі відмовитися.

1. Пустушка після 12 місяців
Чому, спитайте ви, саме після року? Відповідаємо: після року у дітей згасає смоктальний рефлекс, який до цього часу частково чи повністю (це стосується малюків на штучному вигодовуванні) задовольнявся пустушкою.

Але багато діток, як правило, батьківської ліні, не випускають її з рота мало не до 3-4-х років. Звичайно, із соскою простіше. По-перше, малюкові легше заспокоїтися — знову ж таки завдяки тій же звичці відволікати себе саме так, а значить, мамам і татам простіше «вставити» соску в рот малюка, і він ще довго буде тихий і задоволений.

По-друге, батькам не потрібно шукати заміну та докладати зусиль, щоб своєчасно відлучити дитину від цього аксесуара. Ну і по-третє, на думку, всі діти смокчуть соску, і нічого. Але така «псевдолюбов» може обернутися для мами та малюка неприємними наслідками. Проблеми з грудним вигодовуванням, затримка у розвитку мови, викривлення прикусу, ссання великого пальця, обгризання нігтів далеко не повний список. Головне – дитина не розвиває здатність висловлювати свої почуття та емоції. Саме тому багато дорослих зберігають звичку тягнути до рота різні предмети: ручки, зубочистки, сигарети. Пов’язано це з тим, що відчуття комфорту та безпеки з дитинства у них асоціюється переважно з пустушкою, тому у будь-якій, особливо стресовій ситуації, вони тягнуть щось у рот.

2. Підгузки після півтора року
Без цього винаходу сьогодні не обходиться жодна молода мама — переваг у підгузків, звичайно, теж багато. Головні з них — зручність та комфорт для батьків та малюка: сухі пелюшки — спокійна та задоволена дитина. Це насамперед стосується однорічних малюків. Зовсім інша справа – дітки 1,5-3 років, які вже самі повинні контролювати процес сечовипускання та дефекації. І цьому їх вчать саме мокрі колготки та простирадла, що завдають дискомфорту та неприємних відчуттів. Коли ж дитина день і ніч проводить у підгузниках або трусиках, що не промокають, то ніщо не стимулює його попроситися на горщик або прокинутися вночі.

3. Говорячі інтерактивні іграшки
Малюкам подобаються іграшки, що говорять, співають, миготять і рухаються – це весело і захоплююче. З одного боку, такі «іграшкові гаджети» самі розважають дитину, але з іншого — її зовсім не розвивають. Що робить дитина, до якої потрапляє музична лялька з набором функцій? Правильно, натискає на кнопку, яка запускає звук і рухи і повторює одні й самі фрази, записані не завжди з належним якістю. Простір для дитячої фантазії у разі обмежується інтерактивними властивостями іграшки. Коли малюк грає звичайними ляльками, машинками чи солдатиками, він сам озвучує своїх персонажів, змінює інтонації, роздає їм ролі, керує ними залежно від обраного сюжету. Саме такі ігри розвивають уяву.

4. Вигнуті столові прилади
Ця категорія дитячих товарів могла б перемогти в номінації «Маркетингові хитрощі для недосвідчених батьків». Виробники борються за покупця, пропонуючи їм все нове та нове приладдя для дітей, з покращеними властивостями та якостями, які створені в першу чергу для мам та тат.

На перший погляд, вигнута рукоять столових приладів покликана полегшити малюкові процес самостійного прийняття їжі: дитині легше і зручніше тримати ложку/вилку, менше їжі проливається на стіл, та й крихітці простіше донести прилад з їжею до рота. Але практично видно, що використовуючи такі «зручні» аксесуари, діти перестають вчитися долати труднощі і доводити процес до переможного результату.

Якщо малюк звикне їсти такою ложкою, то потім він важко зможе керуватися звичайною — адже у нього просто не буде потрібного досвіду і знань. Результатом можуть бути істерики під час трапези та відмова від самостійного вживання їжі. Адже вам це не потрібно?

5. Триколісні самокати після 3-х років
Самокат – необхідний спортивний інвентар для розвитку та дозвілля дитини. У 1,5—2 роки малюк тільки знайомиться із цим засобом пересування, тому наявність «додаткових» коліс цілком допустима. Так дитина може навчитися впевнено кататися без допомоги дорослих. Але у віці 3-х років малюка слід пересаджувати на «транспортний засіб» класом вище – з двома колесами.

Управління двоколісною моделлю вимагатиме від карапуза певної вправності. Такий самокат більш швидкісний і маневрений, тому знадобиться трохи більше часу, щоб вловити всі нюанси і впоратися з рівновагою. Без синців та шишок теж не обійдеться – і це нормально. Звичайно, багато батьків намагаються вберегти своїх чад від непотрібних садна і сліз, а себе — від необхідності допомогти дитині опанувати цю навичку.