Rod.Kom - портал добрих батьків

Адаптація до школи – це процес звикання до нових шкільних умов, який кожен першокласник переживає та усвідомлює по-своєму. Більшість першокласників приходять до школи дитячого садка. Там були ігри, прогулянки, спокійний режим, денний сон, завжди поряд вихователька. Там нинішні першокласники були найстаршими дітьми! У школі все по-іншому: тут – робота у досить напруженому режимі та нова жорстка система вимог. Для того, щоб пристосуватися до них, потрібні сили та час.
Період адаптації дитини до школи триває від 2-3 тижнів до півроку. Це від багатьох чинників: індивідуальних особливостей дитини, типу навчального закладу, рівня складності освітніх програм, ступеня підготовленості дитини до школи тощо. Дуже важлива підтримка рідних – мами, тата, бабусь та дідусів.

Першокласнику в школі подобається, він йде туди із задоволенням, охоче розповідає про свої успіхи та невдачі. У той же час він розуміє, що головна мета його перебування в школі – вчення, а не екскурсії на природу і не спостереження за хом’ячками в живому куточку.
Першокласник не надто втомлюється: він активний, життєрадісний, цікавий, рідко застуджується, добре спить, майже ніколи не скаржиться на біль у животі, голові, горлі.
Першокласник досить самостійний: без проблем перевдягається на фізкультуру (легко зав’язує шнурки, застібає гудзики), впевнено орієнтується в шкільній будівлі (може купити булочку в їдальні, сходити в туалет), при необхідності зможе звернутися за допомогою до когось із дорослих.
У нього з’явилися друзі-однокласники, і ви знаєте їхні імена.
Йому подобається його вчителька та більшість вчителів, які ведуть додаткові предмети у класі.
На запитання: “А може, краще повернутися до дитячого садка?” він рішуче відповідає: “Ні!”
Дитину, яка прийшла вперше до школи, зустріне новий колектив дітей та дорослих. Йому потрібно встановити контакти з однолітками та педагогами, навчитися виконувати вимоги шкільної дисципліни, нові обов’язки, пов’язані з навчальною роботою. Досвід свідчить, що не всі діти готові до цього. Деякі першокласники, навіть із високим рівнем інтелектуального розвитку, важко переносять навантаження, до якого зобов’язує шкільне навчання. Психологи вказують на те, що для багатьох першокласників, і особливо шестирічок, важка соціальна адаптація, оскільки не сформувалася ще особистість, здатна підкорятися шкільному режиму, засвоювати шкільні норми поведінки, визнавати шкільні обов’язки.
Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для психічного розвитку, тому що протягом цього періоду у дитини формується довільне регулювання своєї поведінки, орієнтація на соціальні норми та вимоги. Саме тоді формується новий вид психічної діяльності – «я – школяр».
Як мовилося раніше, початковий період навчання досить важкий всім дітей, які у школу. У відповідь на нові підвищені вимоги до організму першокласника у перші тижні та місяці навчання можуть з’явитися скарги дітей на втому, головний біль, виникнути дратівливість, плаксивість, порушення сну. Знижуються апетит дітей та маса тіла. Трапляються і труднощі психологічного характеру, такі як, наприклад, почуття страху, негативне ставлення до навчання, вчителя, неправильне уявлення про свої здібності та можливості.
Описані вище зміни в організмі першокласника, пов’язані з початком навчання у школі, деякі зарубіжні вчені називають “адаптаційною хворобою”, “шкільним шоком”, “шкільним стресом”.

За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити втричі групи.
Перша група дітей адаптується протягом двох місяців навчання. Ці діти відносно швидко вливаються в колектив, освоюються в школі, набувають нових друзів. У них майже завжди гарний настрій, вони спокійні, доброзичливі, сумлінні та без видимої напруги виконують усі вимоги вчителя. Іноді вони все ж таки відзначаються складнощі або в контактах з дітьми, або у відносинах з учителем, тому що їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки. Але до кінця жовтня труднощі цих дітей, як правило, долаються, дитина повністю освоюється і з новим статусом учня, і з новими вимогами, і з новим режимом.
Друга група дітей має триваліший період адаптації, період невідповідності їхньої поведінки вимогам школи затягується. Діти що неспроможні прийняти нову ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Такі школярі можуть грати під час уроків, з’ясовувати стосунки з товаришем, де вони реагують на зауваження вчителя чи реагують сльозами, образами. Як правило, ці діти мають труднощі й у засвоєнні навчальної програми, лише до кінця першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними вимогам школи, вчителя.
Третя група – діти, які мають соціально-психологічна адаптація пов’язані з значними труднощами.