Rod.Kom - портал добрих батьків

Потім настала ера ясел та дитячих садків. Як правило, наші мами та бабусі не мучилися питанням, віддавати чи ні дитину до дошкільного навчального закладу.

Причому нормою було відвідування дитячого садка з року-півтора, а іноді ще раніше — адже на цей випадок існували ясла, які приймали малюків з двох місяців. Розвиток громадського виховання був обумовлений економічними запитами того часу — всі жінки мали працювати на благо Вітчизни. Нині ситуація змінилася. У сучасних батьків є вибір: бути чи не бути дитячим садком у житті дитини. Коли малюк досягає віку 1,5-2 роки, багато батьків починають замислюватися про те, як далі побудувати навчання та виховання свого чада. Останнім часом намітилася тенденція залишати дитину домашньому вихованні. Причини цього у великому дефіциті місць у дошкільних освітніх закладах, а також у недовірі до дитячих садків, які не справляються зі своїми завданнями. Розглянемо плюси та мінуси суспільного та домашнього виховання. Без сумніву, головною перевагою дитячого садка є соціалізація. Іншими словами, підготовка дитини до життя в суспільстві, освоєння нею норм поведінки. У дитячому садку дитина набуває досвіду спілкування не тільки з близькими людьми, які його люблять, але і з ровесниками, з вихователями і нянечками, які до нього можуть відчувати найрізноманітніші почуття. Також малюк навчається поважати старших, слухатися їх, виконувати їх доручення та вимоги, дотримуватись дисципліни. Дитина в такий спосіб набуває необхідних навичок соціальної поведінки. Також дитячий садок привчає малюка до оптимального для зростаючого організму режиму дня. Надалі це допоможе дитині і за адаптації до школи. Як показує практика, діти, які відвідують дитячий садок, більш самостійні. Вони швидше опановують мовні навички, оскільки спілкування з однолітками стимулює розвиток. До обов’язків вихователів входить проведення занять із дітьми. У домашніх умовах не завжди можна, наприклад, знайти можливості для проведення музичних чи фізкультурних занять. Однак є й мінуси виховання дитини у дитсадку. Інфекційні захворювання, не завжди сприятливий психологічний клімат у садочку, відсутність індивідуального підходу до дитини, обділеність увагою вихователя (у групі 25-30 осіб), небезпека травмування, непедагогічні методи впливу вихователів на дітей тощо – це далеко не весь список обставин , які затьмарюють перебування дитини у дитсадку… До того ж початок відвідування дошкільного навчального закладу для дитини завжди стрес. Велика кімната, незнайомі діти навколо, чужі дорослі-педагоги, медична сестра, музичний керівник, гучні розмови, тупіт ніг, звуки, що видаються іграшками, грюкання дверима — все це незвично для дитини. Тривале перебування малюка у стресовому стані може призвести до розвитку неврозу та уповільнення темпу психофізичного розвитку. Розглянемо більш детально та домашнє виховання. Насамперед, у домашніх умовах можна забезпечити індивідуальний підхід до дитини. Якщо програма навчання, виховання, розпорядок дня у дитячому садку орієнтовані на середньостатистичної дитини, то вдома є можливість враховувати особисті особливості та схильності малюка, з урахуванням яких встановити режим занять, прогулянок та їди. Також плюсом домашнього виховання є те, що дитина під постійним надійним наглядом. У домашніх умовах можна забезпечити вищу якість харчування. Це особливо актуально для дітей, які страждають на харчові алергії. Вдома дитина набагато менше ризикує підхопити від однолітків інфекційні захворювання чи паразитів. Однак деякі плюси виховання в домашніх умовах можуть обернутися мінусами. Відомо, деякі захворювання легше переносяться у дитячому віці і навіть супроводжуються ускладненнями. Це, наприклад, краснуха, вітрянка, свинка… У цьому плані дитячий садок дає більше можливостей для набуття імунітету. Індивідуальний режим занять надалі може ускладнити процес звикання до школи, тому що до школи дитина змушена буде ходити не тоді, коли їй це зручно, а відповідно до розкладу. Чим пізніше він зіткнеться з першим “треба”, тим складніше буде йому надалі. У домашніх умовах набагато менше можливостей для набуття дитиною соціальних навичок, ніж у дитячому садку. Спілкування з однолітками та сторонніми дорослими людьми, що відбувається в дошкільній установі саме по собі, вдома потребує певного тренування та наполегливості з боку батьків. У садочку діти вчаться ділитися один з одним іграшками, поступатися, йти на компроміс, співчувати, стримувати свої бажання та враховувати інтереси інших. У домашніх умовах ці навички малюк засвоює дещо пізніше.