Rod.Kom - портал добрих батьків

Початок шкільного життя – серйозне випробування більшості дітей, які у перший клас. Вони повинні звикати до нового колективу, нових вимог, до повсякденних обов’язків.

Як правило, хлопці прагнуть стати школярами, але для багатьох із них шкільний розпорядок надто регламентований і суворий.
Школа Перші труднощі Перші перемоги
Особливо складно «перебудуватися» тим дітям, які ще емоційно не готові до ролі школяра – для них період адаптації до школи може бути травмуючим.
Особливості психології дитини молодшого шкільного віку полягають у тому, що вона ще мало усвідомлює свої переживання і далеко не завжди здатна зрозуміти причини, що їх викликають. На труднощі у школі дитина найчастіше відповідає емоційними реакціями – гнівом, страхом, образою.

Багато дітей у цей час потребують підтримки та допомоги дорослих, тому важливо, щоб батьки вникли у проблеми дитини, її переживання. І змогли надати дитині ефективну допомогу.
Щоб молодший школяр міг свідомо регулювати поведінку, треба навчити її адекватно висловлювати почуття, знаходити конструктивні засоби виходу зі складних ситуацій. Якщо не зробити цього, невідреаговані почуття довго визначатимуть життя дитини, створюючи нові суб’єктивні труднощі.

У молодшому шкільному віці в дітей віком особливо активно відбувається формування довільності, внутрішнього плану дій, починає розвиватися здатність до рефлексії. Тому саме на цьому етапі дитина може успішно опановувати засоби та способи аналізу своєї поведінки та поведінки інших людей.
Складнощі дитини шкільного віку часом стають справжнім іспитом для батьків. Бути уважним до дитини, вникаючи в суть проблем, що щодня виникають, непросто. Водночас, підтримати дитину в нових для неї обставинах необхідно. Адже самооцінка, як відомо, формується рано і багато в чому залежить від того, чи дитина відчуває нашу підтримку чи ні.

Чим старшим стає школяр, тим більше значення починає набувати його вміння справлятися з труднощами самостійно. Щоб це вміння сформувалося, батькам важливо бути поруч із дитиною у тій діяльності, якою він займається.

Такою спільною діяльністю спочатку стане виконання домашніх завдань. Беручи участь у справах дитини, допомагаючи їй прийняти нові обов’язки, ми вчимо її правильно ставити та вирішувати завдання. Згодом це вміння допоможе йому відчути впевненість у власних силах та діяти самостійно.

Допомагаючи дитині усвідомити і долати труднощі, ми підвищуємо ймовірність того, що, подорослішавши, дитина поводитиметься відповідально. Те, як дитина долає своє небажання робити або доробляти щось, завершувати розпочату справу – як правило, і стає моделлю ставлення до проблем у майбутньому.

Докладати зусилля – значить долати опір, зовнішнє чи внутрішнє, щоб упоратися з труднощами, що виникла, або досягти наміченої мети.
Коли дитина намагається і в результаті досягає бажаного, вона стає самостійнішою і впевненішою в собі, оскільки може пишатися собою: “Я зміг, хоча це було зовсім не просто!”

Дітям подобається долати труднощі, у такі моменти вони почуваються більш дорослими та самостійними.

Дуже важливо, щоб дитина виробляла власну оцінку свого навчання. У цьому вся цінність досвіду. По-перше, це допоможе йому зіставляти вимогу вчителя до завдання та правильність (або неправильність) його виконання. По-друге, це навчить його насамперед спиратися на свої внутрішні ресурси, а не на зовнішнє «молодець».

Підтримайте дитину, коли вона намагається, намагайтеся помічати навіть незначні успіхи. Розвивайте у вашого школяра здатність знаходити найкраще у своїй роботі. Нехай це буде дрібниця (красиво написана літера, з виразом прочитана пропозиція), але вона повинна бути значущою і гідно оціненою самою дитиною.

Цікавлячись шкільним життям, частіше питайте дитину про радісне, про те, що здивувало її сьогодні, розсмішило, принесло задоволення. Мотивуйте дитину на позитивне ставлення до школи.